Не усім подружнім парам вдається зберегти теплі та приязні стосунки після розлучення. Відносини деяких пар закінчуються доволі емоційно, зі сварками та скандалами. Під час таких сварок найбільш уразливою стороною є дитина, чиї інтереси мають враховуватися в першу чергу.
Інколи той з подружжя, з ким залишається дитина, використовує дану обстаивну як засіб маніпуляції чи помсти: не дає іншому з подружжя спілкуватися з дитиною, обмежує спільні зустрічі та налаштовує дитину проти колишнього партнера. Така поведінка не є законною, особливо, якщо у дитини з батьком збереглися хороші стосунки і обоє виявляють бажання бачитися та спілкуватися.
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На законодавчому рівні права особи, яка проживає окремо від дитини, та бажає спілкуватися з нею та піклуватися про неї, захищені. Але постає питання як фактично втілити приписи закону в реальність та говорити про захист прав не лише в теорії, але і на практиці?
Існує 2 способи захисту порушених прав того з батьків, хто проживає окремо.
Перший варіант – звернення до органу опіки та піклування.
Батько/матір може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування, у якій просить визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (ст. 158 СКУ).
Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує рішення органу опіки і піклування щодо графіку побачень, другий з батьків має право звернутися:
- до суду за відшкодуванням майнової та моральної шкоди;
- в орган опіки і піклування для проведення бесіди з іншим з батьків;
- в поліцію для притягнення до адміністративної відповідальності того, хто не виконує таке рішення;
- до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Другий варіант – звернення до суду.
Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ст. 159 СКУ).
За результатами розгляду такої справи суд виносить рішення, в якому визначає способи участі того з батьків, хто проживає окремо, у житті дитини. Наприклад, призначає побачення з дитиною на періодичній чи систематичній основі; зазначає можливість спільного відпочинку; відвідування дитиною місця проживання батька і можливість залишатися з ночівлею без супроводу матері; телефонна та електронна комунікація з дитиною; зазначає місце та час їхнього спілкування.
Важливо додати, що цей перелік не є вичерпним. Способи участі у вихованні дитини можуть бути чітко регламентовані або ж обмежуватися визначенням місця та часу спілкування з дитиною.
В окремих випадках, якщо це зумовлено інтересами дитини, суд може дозволити побачення з дитиною за умови присутності іншої особи (другого з батьків, вчителя або психолога). Присутність іншої особи не є обов’язковою, але практикується судами в окремих випадках з метою захисту дитини та забезпечення її психологічного комфорту під час зустрічей з іншим з батьків.
Для вирішення такої справи, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, враховує особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та стан її здоров’я. Безумовно, істотне значення у таких справах має стан психічного здоров’я кожного з батьків, факт зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами.
Важливо зазначити, що у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Справи щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною є доволі складними в плані доведення наявності таких перешкод.
Такі перешкоди мають бути доведені належними доказами:
- показаннями свідків (сусідів, родичів);
- зверненнями в орган опіки і піклування;
- зверненнями у поліцію;
- листуванням чи іншою комунікацією між батьками.
У даній категорії справ позовні вимоги можуть бути сформовані по різному. У судовій практиці зустрічаються вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способів участі у вихованні дитини та про передачу дитини. Чіткого правила не існує, формулювання позовної вимоги залежить від обставин конкретної справи.
Зазвичай, виважено підійти до вирішення ситуації подібного характеру заважають емоції. Батьки забувають про інтереси дитини та починають вести війну між собою. У зв’язку з цим радимо Вам звернутися до адвоката, який зможе допомогти обрати найбільш ефективний спосіб захисту Ваших прав та прав Вашої дитини, а також надасть якісний досудовий та судовий супровід.
Для більш детальної консультації звертайтеся до сімейного адвоката в Одесі – Берзінь Сергія Людвиговича, офіс за адресою: м. Одеса, площа 10-го Квітня, буд. 1, офіс 35 (3 поверх). Адвокат працює дистанційно на території всієї України, а також за кордоном.
Запис здійснюється за попереднім дзвінком за номером: (099) 44-17-937, (097) 584-77-30.